Анна Григораш, Галина Титиш, УП. Ігор Марценковський

Українську дитячу психіатрію часто називають архаїчною і закритою. Перекіс у бік медикаментозного лікування, гіпердіагностування психічних розладів, інтернати для розумово відсталих, які більше нагадують тюрми, – це лише частина тих гріхів, у яких звинувачують "систему".

"Українська правда. Життя" звернулася до головного дитячого психіатра МОЗ Ігоря Марценковського, щоб поговорити про ці та інші міфи психіатрії. Марценковський зустрічає журналістів у своєму кабінеті у дитячому відділенні Київської психіатричної лікарні імені Павлова. У нього на руках – сірий пухнастий кіт, який, здається, почувається у м'якому кріслі краще за свого хазяїна. "Зараз дитяча психіатрія в Україні - ніби падчірка у дорослої", - зітхає Марценковський, говорячи про реформування системи. Він каже, що в усьому світі дитячий психіатр – це висококваліфікований і дорогий спеціаліст, який є скоріше координатором, під контролем якого працюють різні спеціалісти – сімейні лікарі, педіатри, психотерапевти, невропатологи, логопеди.

В Україні ж погано працюють фільтри і алгоритми, за якими має надаватися допомога. У результаті, до психіатра часто звертаються з дрібними проблемами, які не потребують лікування, натомість серйозні розлади діагностуються або дуже пізно, або зовсім залишаються поза увагою лікарів.

flu







Двадцяти двом експертам з пташиного грипу, які зустрінуться 16-17 лютого у ВООЗ, потрібно буде вирішити до якої допустимої межі можна йти вченим у дослідженні смертельних вірусів-мутантів в ім’я науки. Мета термінової зустрічі ВООЗ - врегулювати безпрецедентний скандал навколо вимоги заборонити публікувати результати двох наукових досліджень, в який роз’яснюється яким чином вірус H5N1 може набути небезпечної форми, що може спричинити пандемію смертельної хвороби.   

Але фахівці впевнені, що ні гриф таємності, ні міжнародні директиви, ні закриття дослідницьких проектів не зможуть зупинити тих недобросовісних вчених, до рук яких потраплять технології створення та розповсюдження смертельного вірусу H5N1, і які вирішать діяти проти людства на стороні зла.

«Можна заборонити вченим робити добрі справи, але погані люди будуть продовжувати робити свої погані справи», - сказав Венді Барклей, експерт з питань вірусології у Королівському коледжі в Лондоні.  

ВООЗ скликала фахівців на зустріч 16-17 лютого у Женеву, щоб знайти вихід із глухого кута, в якому опинились вчені, які досліджували способи передачі вірусу H5N1від людини до людини, та керівництвом органів США, які відповідають за біологічну безпеку і вимагають засекретити або відредагувати дані досліджень до моменту їх публікації у наукових журналах.   

apanasenko

Автор: Геннадій Апанасенко, професор, завідувач кафедри спортивної медицини та санології НМАПО ім. Шупика, головний позаштатний санолог МОЗ України.  

Любой исследователь, рассчитывающий получить серьёзный результат, всегда думает о том, какой раздел медицины будет в нём наиболее заинтересован, и как он будет реализован в практике здравоохранения. Исторически сложилось так, что медицина, как наука, разделилась на множество «огородов», и очень часто соседи по «огороду» не знают, что делается рядом. Автор, посвятивший свою жизнь исследованию проблемы индивидуального здоровья в рамках научного направления, которое носит название «санология», неожиданно вторгся в науку, которая носит название «эпидемиология».

Как оказалось, в теоретических основах этой науки за последнее время произошли серьёзные методологические изменения. Наряду с традиционной эпидемиологией, как наукой о закономерностях развития эпидемического процесса инфекционных болезней, около тридцати лет назад сформировалось направление, изучающее эпидемиологию неинфекционных заболеваний (ЭНЗ). На первых порах она встретила серьёзное противодействие со стороны «классических» эпидемиологов. «При неинфекционных болезнях нет общего фактора, который определял бы общие закономерности их возникновения, распространения и распределения, а также общий подход к ним. В соответствии с этим «неинфекционной эпидемиологии» как науки нет и в принципе ее не может быть», ˗ писал ведущий эпидемиолог СССР академик В. Д. Беляков  (1970 г.).

smoking ban

У Європі провели дослідження, за результатами якого виявили, що заборона куріння в офісах, ресторанах та інших громадських місцях примусила людей обмежити куріння і вдома. Про це повідомляє агентство «Reuters». Дослідження проводили у Великобританії, Ірландії, Франції, Німеччині, Нідерландах. Значна частина опитаних курців обмежила тютюнокуріння у себе вдома після введення заборони на державному рівні. Деякі противники введення заборони на куріння аргументували свою позицію саме тим, що для курців нічого не зміниться, вони просто стануть більше курити вдома. До того ж будуть наражати на небезпеку своїх дітей, які стануть пасивними курцями.

Ют Монс з Дослідницького центру раку в Німеччині та відділу попередження раку в Центрі співробітництва щодо контролю над тютюном при ВООЗ запевнив, що результати якраз доводять протилежне. «Результати вражаючі. Закони щодо заборони куріння в громадських місцях стимулюють курців повністю відмовлятися від куріння вдома».

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, щороку від хвороб, пов’язаних з курінням, вмирає 4 мільйони чоловік або 1 людина за кожні 8 секунд. В усьому світі ця шкідлива звичка є однією знайголовніших причин смертності, яку за бажання людство могло б відвернути. Але якщо така ситуація продовжуватиметься й надалі, 500 мільйонів людей або 9 % населення світу ризикує померти від куріння. Адже цигарки стають основною причиною смерті та інвалідності в усьому світі і забирають більше життів, ніж СНІД, туберкульоз, материнська смертність, дорожньо-транспортні пригоди, вбивства і самогубства разом узяті. Курці, як правило, скорочують своє життя на 15-20 років.

До чого призводить куріння?

Наслідки куріння пов’язані з арсеналом небезпечних захворювань. Зокрема, ця шкідлива звичка є причиною серцевих приступів, інсультів, хронічних бронхітів, емфізем, різних видів онкозахворювань, особливо раку легень. Адже 11 з 12 хворих, які померли від раку легень, були курцями. Серед людей віком від 30-40 років, які полюбляють цигарки, інфаркти трапляються в 5 разів частіше, ніж серед тих хто цієї шкідливої звички не має. Викурювання однієї цигарки завдає організмові такої ж шкоди, як і півторадобове перебування на загазованій автомагістралі.

Жінки, які палять, у 10 разів частіше залишаються безплідними, у чоловіків розвивається імпотенція. Курці страждають від кашлю, задишки, дефектів шкіри.

Що містить дим цигарок?

Дим цигарок містить смоли, до складу яких входить понад 4000 хімічних речовин.